ГАКІВНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
гаківни́ця «старовинна рушниця»
ч. hákovnice;
запозичення з польської мови;
п. hakownica походить від свн. hākenbühse, що складається з основ іменників hāken «гак» і bühse «рушниця; бляшанка»;
бр. ст, гаковница (1514);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гаковницы
(1529)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ст | білоруська |
| hakownica | польська |
| hākenbühse | середньоверхньнімецька |
| гаковница (1514) | українська |
| hāken «гак» | ? |
| bühse «рушниця; бляшанка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України