ГАКАХ — ЕТИМОЛОГІЯ

гак «крюк»

свн. hake(n) «крюк» (двн. hācko, hāko «тс.») споріднене з днн. haco, дангл. haca, ісл. haki, а також, з іншою огласовкою, днн. hōk, англ. hook, шв. [hōk] «ріг, виступ», дісл. høkjā (від *hōkiōn-) «крюк», рос. ко́готь, укр. кі́готь, лтс. ķeģis «милиця, костур»;
в українську і білоруську мови запозичено з середньоверхньонімецької, в російську – з голландської (гол. hack);
р. бр. гак, п. hak, ч. слц. hák;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гакува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hook англійська
гак білоруська
haca давньоанглійська
høkjā «крюк» (від *hōkiōn-) давньоісландська
haco давньонижньонімецька
hōk давньонижньонімецька
haki ісландська
ķeģis «милиця, костур» латиська
hak польська
ко́готь російська
гак російська
hake(n) «крюк» (двн. hācko, hāko «тс.») середньоверхньнімецька
hák словацька
кі́готь українська
hák чеська
hōk «ріг, виступ» шведська

гак «лишок»«з лишком» гаком )

очевидно, виникло в риболовецькому середовищі і спочатку означало вагу гака, на якому зважувалася зловлена риба, як додаткову величину до чистої ваги риби;
не зовсім ясне;

гак «плата вівчарю за роботу»

тур. крим.-тат. кар. полов. hak «платня, винагорода, заслуга, справедливість» походить від ар. ḥaqq «правда, справедливість, обов’язок, претензія»;
запозичення з тюркських мов;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ḥaqq «правда, справедливість, обов’язок, претензія» арабська
hak «платня, винагорода, заслуга, справедливість» караїмська
hak «платня, винагорода, заслуга, справедливість» кримсько-татарська
hak «платня, винагорода, заслуга, справедливість» половецька
hak «платня, винагорода, заслуга, справедливість» турецька

гал «невелика куля»

вважається запозиченням з германських мов;
свн. galle «пухлина на нозі коня», двн. gealla «тс.», з якими, можливо, пов’язане це слово, походять від лат. galla «наріст», спорідненого з дінд. gúlma- «пухлина», алб. gogëlë «куля; гал (на рослині)», свн. kolle (kol) «голова» (Richhardt 52; Brückner 133; Bern. I 292; Kluge–Mitzka 229; Walde–Hofm. I 580);
допускається й можливість власне праслов’янського походження, зокрема зв’язку з го́лий (пор. р. голы́ш «круглий камінець») і з [гал1] «галявинка», га́лька «круглі камінці» (Москаленко УІЛ 47; Фасмер І 388; Sławski І 253);
пов’язання з ґу́ля, псл. gulja (Ondruš Sl. Wortst. 131), як і виведення від гіпотетичного псл. galiti «кидати» (Machek ESJČ 158), недостатньо обґрунтоване;
р. діал. бр. га́лка «кулька», п. gałka «тс.», ч. hálka «хворобливий наріст на рослинах», слн. [gȃlka] «чорнильний горішок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́ка «тс.»
га́ли «нарости на рослині, викликані паразитами; [литки]»
ґа́ли «литки»
гали́ти «прасувати галом»
га́лка (1637)
га́ло «куля; скляна куля для прасування»
галу́н «вареник із грушею»
га́лух «кілька галушок, що зліпилися докупи»
галу́ха «велика галушка»
галу́шка
галу́шник «любитель галушок»
галущи́ця «галушки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gogëlë «куля; гал (на рослині)» албанська
га́лка «кулька» білоруська
gealla «тс.» давньоверхньонімецька
gúlma- «пухлина» давньоіндійська
galla «наріст» латинська
gałka «тс.» польська
gulja праслов’янська
galiti «кидати» праслов’янська
га́лка «кулька» російська
galle «пухлина на нозі коня» середньоверхньнімецька
kolle «голова» (kol)(Richhardt 52; Brückner 133; Bern. I 292; Kluge--Mitzka 229; Walde--Hofm. I 580) середньоверхньнімецька
gȃlka «чорнильний горішок» словенська
hálka «хворобливий наріст на рослинах» чеська
го́лий (пор. р. голы́ш «круглий камінець») ?
га́лька «круглі камінці» ?
гал «галявинка» (пор. р. голы́ш «круглий камінець») ?
ґу́ля ?
га́лка «кулька» ?

гач (у виразі хай тобі г., лайл.)

очевидно, похідне утворення від гачо́к, зменшеної форми від гак, старовинного знаряддя страти (пор. тут тобі й гак «тут тобі й кінець, тут тобі й амінь», Грінч. І 266);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гачо́к ?
гак ?

га́чі «штани; кальсони Ж»

існування назв частин тіла (р. і слн.), омонімічних щодо назви одягу, дає підставу думати про можливість семантичного розвитку «назва частини тіланазва одягу», але конкретні спроби пов’язання з певними частинами тіла мало переконливі;
етимологію не встановлено;
найбільш вірогідним є пов’язання з псл.*gatiţi «прикривати», укр. гати́ти як про нижній одяг первісно типу пов’язки, що закривав певні частини тіла (Brückner 131; Sławski I 245–246);
глибший зв’язок з псл. gatiti як похідним від gatь «за.гата», первісно «вимощений хмизом хід через болото», припускається у виведенні псл. *gatja від іє. *guā- «іти», як «одяг, у якому ходять» (Булич ИОРЯС 10/2, 431; Nieminen Sc.֊Sl. З, 224– 235; Machek ESJČ 153–154);
такими є зіставлення з дінд. gabháḥ «vulva», вірм. gavak «зад тварини», ірл. gabhal «пахвина», кімр. gafl «femininum pars interior», тобто виведення псл. *gatja від *ghābhtiā (Lidén Arm. St. 33), з гот. giþus «живіт, материнське лоно», двн. guiti «vulva» (Bern. I 297), з гр. γαστήρ (Schrader Reallexikon 1514), іє. *guōus «бик» (Погодин Следы 228– 230);
псл. *gatja (одн.), *gatjě (дв.), яке підтверджується старими запозиченнями в фінно-угорських мовах (пор. фін. kaattio «штани», уг. gatya «кальсони, селянські штани»);
р. [га́чи] «стегна; штани, холоші», бр. [га́шнік] «верхня частина, пояс штанів», ст. кгачи «штани», кгати «тс.», п. gacie «кальсони, (ст.) штани; пов’язка; [шерсть на ногах ведмедя)», ст. gace «штани; пов’язка», ч. ст. háče «штани; пов’язка; пояс», заст. hace «кальсони, штани», болг. га́щи «кальсони, [штани, шаровари]», м. га́ки «кальсони, (розм.) штани; кошлате пір’я на ногах птахів», схв. гaћe «кальсони; штани (селянські)», слн. gáča, мн. gáče «кальсони; (анат.) довга калитка у тварини-самця; (ст.) печінка», р.-цсл. гаѱа «білизна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́чни́к «місце для пояса в кальсонах Ж; очкур»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́шнік «верхня частина, пояс штанів» білоруська
га́щи «кальсони, [штани, шаровари]» болгарська
gavak «зад тварини» вірменська
giþus «живіт, материнське лоно» готська
γαστήρ грецька
guiti «vulva» давньоверхньонімецька
gabháḥ «vulva» давньоіндійська
*g «іти» індоєвропейська
*g «бик» індоєвропейська
gabhal «пахвина» ірландська
gafl «femininum pars interior» кімрська
га́ки «кальсони, (розм.) штани; кошлате пір’я на ногах птахів» македонська
gacie «кальсони, (ст.) штани; пов’язка; [шерсть на ногах ведмедя)» польська
gatiti як похідним від gatь «за.гата» праслов’янська
*gatja праслов’янська
*gatja від *ghābhtiā праслов’янська
*gatja (одн.) праслов’янська
га́чи «стегна; штани, холоші» російська
гаѱа «білизна» русько-церковнослов’янська
гaћe «кальсони; штани (селянські)» сербохорватська
gáča словенська
гати́ти українська
кгати «тс.» українська
háče «штани; пов’язка; пояс» чеська
розвитку «назва частини тіланазва одягу» ?
псл.*gatiţi «прикривати» ?
первісно «вимощений хмизом хід через болото» ?
як «одяг, у якому ходять» ?
*gatjě (дв.) ?
кгачи «штани» ?
gace «штани; пов’язка» ?
háče «штани; пов’язка; пояс» ?
hace «кальсони, штани» ?
gáče «кальсони; (анат.) довга калитка у тварини-самця; (ст.) печінка» ?

готло́ва «ланцюг із гаком для перевезення дров»

можливо, повʼязане з гак;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гакло́ве
гакло́ви
гатло́ви
готлов́е «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гак ?

згаку́ «поспішно, необдумано»

очевидно, утворене від гак за моделлю зду́ру, зо́сліпу й первісно означало букв. «ніби зірвавшися з гаку», як і «зірвавшися з цепу»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гак ?
зду́ру ?
зо́сліпу ?

суга́к «залізний (іноді роговий) інструмент, подібний до шила Г, Шух; патик, палиця Нед»

очевидно, результат видозміни назви [сува́к] «шило; засувка; хомутик», можливо, зближеної з гак «крюк»;
виведення від рум. sulác «шило» (Vincenz 19) менш переконливе;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sulác «шило» румунська
сува́к «шило; засувка; хомутик» ?
гак «крюк» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України