ГАЙВОРОНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
га́йворон «грак, Corvus frugilegus L.» (орн.)
псл. *gajьvornъ›, *gavornъ›, утворене з основи дієслова *ga(j)-, що виступає в др. гаяти «каркати», р. гай «крик галок; шум, галас», [га́я] «зграя птахів», лит. giedóti «співати», gaidỹs «півень», [gáida] «мелодія, нота», дінд. gáyati «співає», лат. gāius «сойка» (іє. *gāi- «співати»), і іменника *ѵоrnъ «ворон»;
р. га́йворон, ст. воронограй, п. нл. gawron, ч. слц. havran, вл. hawron, болг. га́рван, [га́вран], м. гавран, схв. гȁврāн, слн. gávran;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́ворон
га́йвор
га́йворінь
«гайвороння; дурні»
(зб.)
гайвороненя́
га́йвороння
(зб.)
гайвороня́
гайворо́нячий
га́льворон
«тс.»
гра́йворон
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| га́рван | болгарська |
| hawron | верхньолужицька |
| gáyati «співає» | давньоіндійська |
| гаяти «каркати» | давньоруська |
| gāius «сойка» (іє. *gāi- «співати») | латинська |
| giedóti «співати» | литовська |
| гавран | македонська |
| gawron | нижньолужицька |
| gawron | польська |
| *gajьvornъ› | праслов’янська |
| гай «крик галок; шум, галас» | російська |
| га́йворон | російська |
| гȁврāн | сербохорватська |
| havran | словацька |
| gávran | словенська |
| га́вран | українська |
| havran | чеська |
| *gavornъ› | ? |
| *ga(j)- | ? |
| га́я «зграя птахів» | ? |
| gaidỹs «півень» | ? |
| gáida «мелодія, нота» | ? |
| *ѵоrnъ «ворон» | ? |
| воронограй | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України