ГАДЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

гад

псл. gadъ;
споріднене з лит. geda «сором, стид», двн. quat «бруд», гол. kwaad «злий», нім. Kot «бруд»;
іє. *guēdh-, *guōdh- «щось огидне, бридке», можливо, з давнішого *guōudh-, *guēudh-, до якого в такому разі слід зводити і гидь, гидки́й;
зіставлення з дінд. nāgá- «гад» (Machek ESJČ 154) позбавлене підстав;
р. бр. болг. м. гад, др. гадъ, п. нл. gad, ч. слц. вл. had, схв. гȁд, слн. gàd, стсл. ГАДЪ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́ддя
гаденя́
га́дина
га́дити «ганьбити»
гадови́ще «місце скупчення гадів»
гадь
гадьва́ «гадюки» (зб.)
гадю́га «га«дюка»
гадю́к «тс.»
гадю́ка
гадюкуватий
гадю́ра «велика гадюка; лайлива назва»
гадю́цький
гадюча́
гадюченя́
гадючий
гадю́чина «м’ясо гадюки»
гадючи́ння «скинута гадюча шкіра»
гадю́читися «звиватися як гадюка»
гадю́чиця «гадюка-самка»
гадю́чник «зміїне гніздо»
гадю́ччя
гадю́шник «зміїне гніздо»
гадя́ «гадюченя, змієня»
га́дячий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гад білоруська
гад болгарська
had верхньолужицька
kwaad «злий» голландська
quat «бруд» давньоверхньонімецька
nāgá- «гад» давньоіндійська
гадъ давньоруська
*g індоєвропейська
geda «сором, стид» литовська
гад македонська
gad нижньолужицька
Kot «бруд» німецька
gad польська
gadъ праслов’янська
гад російська
гȁд сербохорватська
had словацька
gàd словенська
had чеська
*g «щось огидне, бридке» ?
*g ?
*g ?
гидь ?
гидки́й ?
ГАДЪ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України