ГАГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гага́кати «голосно викрикувати»
різнорідні звуконаслідувальні утворення, паралельні до лит. gogëti «гоготати», лтс. gãgât «тс.», свн. gāgen, gāgern «кричати, гоготати», дісл. gaga «насміхатися, глузувати», алб. gogësinj «позіхаю; ригаю»;
р. гага́кать, бр. [га́гаць], п. [gagać], ч. gagati, gágati, схв. га́гати, слн. gàgati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґа́ґати
«кричати»
(про гусей)
ґе́ґати
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gogësinj «позіхаю; ригаю» | албанська |
га́гаць | білоруська |
gaga «насміхатися, глузувати» | давньоісландська |
gãgât «тс.» | латиська |
gogëti «гоготати» | литовська |
gagać | польська |
гага́кать | російська |
га́гати | сербохорватська |
gāgen | середньоверхньнімецька |
gàgati | словенська |
gagati | чеська |
gágati | чеська |
gāgern «кричати, гоготати» | ? |
гага́ра «птах з родини качок, Gavia Forst.» (орн.)
звуконаслідувальне утворення, пов’язане з га́гати;
р. бр. гага́ра «тс.», болг. [гагара́шка] «сорока, Corvus pica», схв. гàгрица «ворон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гага́
гага́к
«гагара»
гага́рка
«Alca L.»
гага́рячий
Я
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гага́ра «тс.» | білоруська |
гагара́шка «сорока, Corvus pica» | болгарська |
гага́ра «тс.» | російська |
гàгрица «ворон» | сербохорватська |
га́гати | ? |
гага́т «різновид кам’яного вугілля; стверділа смола»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Gagát, фр. gagate походять від гр. γαγάτης «чорний янтар, земляна смола, гагат», утвореного від назви річки і міста Γάγας у Лікії;
р. бр. болг. гага́т, п. gagat, ч. слц. слн. gagát, схв. гàгāт;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гага́т | білоруська |
гага́т | болгарська |
γαγάτης «чорний янтар, земляна смола, гагат» | грецька |
Gagát | німецька |
gagat | польська |
гага́т | російська |
гàгāт | сербохорватська |
gagát | словацька |
gagát | словенська |
gagate | французька |
gagát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України