ГАГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

гага́кати «голосно викрикувати»

різнорідні звуконаслідувальні утворення, паралельні до лит. gogëti «гоготати», лтс. gãgât «тс.», свн. gāgen, gāgern «кричати, гоготати», дісл. gaga «насміхатися, глузувати», алб. gogësinj «позіхаю; ригаю»;
р. гага́кать, бр. [га́гаць], п. [gagać], ч. gagati, gágati, схв. га́гати, слн. gàgati;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ґа́ґати «кричати» (про гусей)
ґе́ґати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gogësinj «позіхаю; ригаю» албанська
га́гаць білоруська
gaga «насміхатися, глузувати» давньоісландська
gãgât «тс.» латиська
gogëti «гоготати» литовська
gagać польська
гага́кать російська
га́гати сербохорватська
gāgen середньоверхньнімецька
gàgati словенська
gagati чеська
gágati чеська
gāgern «кричати, гоготати» ?

гага́ра «птах з родини качок, Gavia Forst.» (орн.)

звуконаслідувальне утворення, пов’язане з га́гати;
р. бр. гага́ра «тс.», болг. [гагара́шка] «сорока, Corvus pica», схв. гàгрица «ворон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гага́
гага́к «гагара»
гага́рка «Alca L.»
гага́рячий
Я
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гага́ра «тс.» білоруська
гагара́шка «сорока, Corvus pica» болгарська
гага́ра «тс.» російська
гàгрица «ворон» сербохорватська
га́гати ?

гага́т «різновид кам’яного вугілля; стверділа смола»

запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Gagát, фр. gagate походять від гр. γαγάτης «чорний янтар, земляна смола, гагат», утвореного від назви річки і міста Γάγας у Лікії;
р. бр. болг. гага́т, п. gagat, ч. слц. слн. gagát, схв. гàгāт;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гага́т білоруська
гага́т болгарська
γαγάτης «чорний янтар, земляна смола, гагат» грецька
Gagát німецька
gagat польська
гага́т російська
гàгāт сербохорватська
gagát словацька
gagát словенська
gagate французька
gagát чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України