ГАВКАЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

гав (вигук, що імітує гавкання)

р. гав, бр. гаў, п. hau, haf, ч. haf, слц. hav, haf, нл. haw, болг. га́вкам, схв. ау, – звуконаслідувальне утворення, паралельне до лтс. aũ, гр. βαύ, н. bau «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

габа «вигадана істота, якою лякають дітей МСБГ; (дит.) щось страшне; собака О»
гав «гавкіт»
гава
гавк «тс.»
га́вкати
ґа́вкати «набридливо гукати»
гавка́ч «лис»
га́вкіт
гавкітня́
гавкоті́ти
гавкотня́
гавку́н
гавку́чий
гавку́щий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гаў білоруська
га́вкам болгарська
βαύ грецька
haw нижньолужицька
bau «тс.» німецька
hau польська
haf польська
гав російська
ау сербохорватська
hav словацька
haf словацька
паралельне до лтс. aũ українська
haf чеська

ґвандя́ка «базіка, патяка»

не зовсім ясне;
можливо, суфіксальне утворення від *ґвандя‹*ґавенда, запозиченого з польської мови;
п. gawęda «фамільярна розмова, балачка, широка епічна розповідь; (ст.) вигадка, байка; говорун, балакун, базіка» утворене за допомогою суфіксального -ęda від звуконаслідувальної основи псл. *gav-, *gov-, наявної в п. gaworzyć «жебоніти», укр. говори́ти, а також, можливо, гав, га́вкати;
непереконливе семантично пов’язання п. gawęda з псл. *govędo «худоба» (Bern. I 297; Brückner 136);
сумнівний з фонетичного погляду також його зв’язок з укр. ґа́ва, га́ва (Sławski І 261);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ґвандя́кати «базікати, патякати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gawęda «фамільярна розмова, балачка, широка епічна розповідь; (ст.) вигадка, байка; говорун, балакун, базіка» польська
gaworzyć «жебоніти» польська
gawęda польська
*gav- праслов’янська
*govędo «худоба» праслов’янська
говори́ти українська
ґа́ва українська
від ?
ґвандя ?
ґавенда ?
*gov- ?
гав ?
га́вкати ?
га́ва ?

джи́вкать «цвірінькати» (про горобців)

звуконаслідувальне утворення, аналогічне до га́вкати, ня́вкати і под;
р. чав-чи́в (вигук, що передає цвірінькання птахів), болг. дживга́р горобець», схв. џȕв-џȕш (вигук, що передає цвірінькання горобців), [џивџȁн] (дит.) «горобець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дживку́н «горобець»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дживга́р болгарська
чав-чи́в (вигук, що передає цвірінькання птахів) російська
џȕв-џȕш (вигук, що передає цвірінькання горобців) сербохорватська
џивџȁн «горобець» (дит.) українська
га́вкати ?
ня́вкати ?

фі́вкати «свистіти (зокрема, про іволгу), присвистувати Г, Куз, Me, швидко кидати О»

звуконаслідувальне утворення;
до словотвору пор. га́вкати, ня́вкати, ча́вкати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́вкати українська
ня́вкати українська
ча́вкати українська

ря́вкати «гавкати; голосно говорити, кричати»

звуконаслідувальне утворення, аналогічне до га́вкати, ня́вкати і под;
коренева частина близька до ревти́;
р. ря́вкать, вл. rawčeć «глухо ричати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ря́вкіт
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rawčeć «глухо ричати» верхньолужицька
ря́вкать російська
га́вкати українська
ня́вкати українська
ревти́ українська

я́вкати «нявкати; скиглити, рюмсати; ґелґотати, крякати, кахкати»

звуконаслідувальне утворення;
пор. га́вкати, ня́вкати, ря́вкати і под;
бр. [я́ўкаць] «дзявкати від болю», п. [jawować] «(про собаку) гавкати, біжучи за зайцем», схв. jау̀кати «стогнати, зойкати, кричати; плакати, голосити», слн. jávkati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

явкоті́ти «пищати, вищати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́ўкаць «дзявкати від болю» білоруська
jawować «(про собаку) гавкати, біжучи за зайцем» польська
jау̀кати «стогнати, зойкати, кричати; плакати, голосити» сербохорватська
jávkati «тс.» словенська
га́вкати українська
ня́вкати українська
ря́вкати українська

ча́вкати «голосно плямкати»

звуконаслідувальне утворення, аналогічне га́вкати, ка́вкати, ша́вкати і под;
р. ча́вкать, бр. чвя́каць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ча́вати «шамкотіти До; повільно їсти Корз»
чавкоті́ти «плямкати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чвя́каць білоруська
ча́вкать російська
га́вкати ?
ка́вкати ?
ша́вкати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України