ГАВЗА — ЕТИМОЛОГІЯ
гаваза́ «неохайна людина»
неясне;
можливо, пов’язане з [гавза́] «гугнява людина» або з тур. geveze «базіка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| geveze «базіка» | турецька |
| гавза́ «гугнява людина» | ? |
гамза́ть «нерозбірливо, у ніс говорити, гугнявити»
очевидно, запозичення з польської мови;
пор. п. [gązwać] «гугнявити», [gązwaty] «гугнявий», яке вважається звуконаслідувальним утворенням;
пов’язання з р. [гамази́ть] «крутитися», [гомози́ть] «ворушити» та ін. (Выгонная Белар. лінгв. 4, 65–67) викликає сумнів;
р. [гамза́ть] «гугнявити», [гамзу́н, гамза́тый], бр. [гамза́ць] «гугнявити», [гамза́ла] «гугнява людина», [го́мзала] «тс.», [гамза́ты] «гугнявий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гавза́
«гугнява людина»
гавза́тий
«гугнявий»
гамзи́ть
«патякати, молоти»
гамзу́н
«людина з дефектами мови»
говза́
«тс.»
говза́тий
«тс.»
гумузува́ть
«погано вимовляти який-небудь звук»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гамза́ць «гугнявити» | білоруська |
| gązwać «гугнявити» | польська |
| гамази́ть «крутитися» | російська |
| гамза́ть «гугнявити» | російська |
| гамзу́н | українська |
| гамза́тый | українська |
| гамза́ла «гугнява людина» | українська |
| го́мзала «тс.» | українська |
| гамза́ты «гугнявий» | українська |
| gązwać «гугнявити» | ? |
| gązwaty «гугнявий» | ? |
| гомози́ть «ворушити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України