ГАБУК — ЕТИМОЛОГІЯ
габу́к «місце в річці, де вода тече вузьким руслом і з шумом б’є вниз»
остаточно не з’ясоване;
пов’язується (Hrabec Nazwy Huc. 38) з [га́ба́] «хвиля»;
вважається також (Scheludko 129) запозиченням з румунської мови;
рум. hăbúc «швидкий» етимологічно неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
габу́чіти
«дуже шуміти (про воду); непокоїти Шух; толочити, звалювати на купу МСБГ»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hăbúc «швидкий» | румунська |
| га́ба́ «хвиля» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України