ГАБЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
га́блі «вила»
запозичено з німецької мови, очевидно, через польське посередництво;
нвн. Gábel «вила», двн. gabala «тс.» споріднене з сірл. gabul «розвилистий сук, вила», кімр. gafl «вила», брет. gavl «розвилка»;
п. [gabel] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґа́блі
ка́блі
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gavl «розвилка» | бретонська |
| gabala «тс.» | давньоверхньонімецька |
| gafl «вила» | кімрська |
| Gábel «вила» | нововерхньонімецька |
| gabel «тс.» | польська |
| gabul «розвилистий сук, вила» | середньоірландська |
габе́лок «теляча шкура, опойок» (заст.)
запозичення з польської мови;
п. [habel] «теля, відлучене від корови», abelek «вичинена теляча шкура» походить від слат. abellus «ягня»;
форми з ґ (зокрема, ґабель) могли бути зумовлені впливом з боку нім. Kálbfell «теляча шкура»;
непереконливою є спроба пов’язання (Jagić AfSlPh 4, 644) з рум. hăbăúc «простацький»;
р. [габёлок] «опойок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
габело
ґабе́лок
габелокъ
(XVIII ст.)
габе́ль
ґабе́ль
«тс.»
габе́льок
«теля»
габли́на
«телятина»
га́блі
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Kálbfell «теляча шкура» | німецька |
| habel «теля, відлучене від корови» | польська |
| габёлок «опойок» | російська |
| hăbăúc «простацький» | румунська |
| abellus «ягня» | середньолатинська |
| abelek «вичинена теляча шкура» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України