ВІЇСТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ві́я «волосинка на повіці ока»
результат видозміни давнішої форми *вѣжа «повіка», спорідненої з стсл. вѣжда «тс.», болг. вежда «брова», схв. вјȅђа «тс.», слн. vêja, які зводяться до псл. *vědja «повіка», що пов’язується з viděti «бачити» (Mikl. EW 391);
видозміна зумовлена, очевидно, впливом дієслова ві́яти;
семантичне відхилення «повіка → волосся на повіці» пояснюється суміжністю означуваних предметів;
бр. ве́йка «тс..», ч. vějička «повіка», слц. vejice «вії»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вії́стий
Вій
«міфічна істота з повіками до землі»
ві́йко
«повіка»
війча́стий
вія́стий
вѣя
«вія»
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ве́йка «тс..» | білоруська |
| вежда «брова» | болгарська |
| *vědja «повіка» | праслов’янська |
| вјȅђа «тс.» | сербохорватська |
| vejice «вії» | словацька |
| vêja | словенська |
| вѣжда «тс.» | старослов’янська |
| vějička «повіка» | чеська |
| вѣжа «повіка» | ? |
| viděti «бачити» | ? |
| ві́яти | ? |
| відхилення «повіка → волосся на повіці» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України