ВІЇСТА — ЕТИМОЛОГІЯ

ві́я «волосинка на повіці ока»

результат видозміни давнішої форми *вѣжа «повіка», спорідненої з стсл. вѣжда «тс.», болг. вежда «брова», схв. вјȅђа «тс.», слн. vêja, які зводяться до псл. *vědja «повіка», що пов’язується з viděti «бачити» (Mikl. EW 391);
видозміна зумовлена, очевидно, впливом дієслова ві́яти;
семантичне відхилення «повіка → волосся на повіці» пояснюється суміжністю означуваних предметів;
бр. ве́йка «тс..», ч. vějička «повіка», слц. vejice «вії»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вії́стий
Вій «міфічна істота з повіками до землі»
ві́йко «повіка»
війча́стий
вія́стий
вѣя «вія» (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ве́йка «тс..» білоруська
вежда «брова» болгарська
*vědja «повіка» праслов’янська
вјȅђа «тс.» сербохорватська
vejice «вії» словацька
vêja словенська
вѣжда «тс.» старослов’янська
vějička «повіка» чеська
вѣжа «повіка» ?
viděti «бачити» ?
ві́яти ?
відхилення «повіка → волосся на повіці» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України