ВІШАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ві́шати
псл. věsiti, věšati (‹*věsjati) «вішати», каузативна форма до дієслова visěti «висіти»;
р. ве́сить, ве́шать, бр. ве́шаць, др. вѣсити, вѣшати, п. wieszać, ч. věsiti, věšeti, слц. vesiti, vešať, вл. wěšeć, болг. ве́ся, бе́ся «вішаю» (‹*обвѣсити), м. беси «тс.», схв. вȅшати, слн. vésiti, obéšati, стсл. вѣсити, вѣшати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́віска
ві́са
«тягар»
віша́к
«вішалка»
ві́ша́лка
ві́ша́ло
ві́ша́льник
ві́шальниця
«шибениця»
вішеля́к
«повішений»
за́віс
«круча»
заві́са
за́вісь
«тс.»
занаві́ска
наві́с
наві́са
«обвислий сніг»
на́ві́ска
навісни́й
«підвісний»
наві́сочка
«прикраса на гільці»
недові́сок
«недоважок»
підві́с
підві́ска
підвісни́й
підві́сок
пові́ша́льник
«вішальник»
пові́шеник
привісни́й
приві́сок
систий
«який висить»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ве́шаць | білоруська |
| ве́ся | болгарська |
| wěšeć | верхньолужицька |
| вѣсити | давньоруська |
| беси «тс.» | македонська |
| wieszać | польська |
| věsiti | праслов’янська |
| ве́сить | російська |
| вȅшати | сербохорватська |
| vesiti | словацька |
| vešať | словацька |
| vésiti | словенська |
| obéšati | словенська |
| ве́шать | українська |
| вѣшати | українська |
| бе́ся «вішаю» (‹*обвѣсити) | українська |
| вѣшати | українська |
| věsiti | чеська |
| věšeti | чеська |
| visěti «висіти» | ? |
| вѣсити | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України