ВІТРЯНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ві́тер
псл. větrъ, утворене від дієслова vějati «віяти» за допомогою суфікса -tro-;
споріднене з лит. vetra «буря», лтс. vętra «тс.», прус. wetro «вітер», дінд. vataḥ, ав. vata«тс.», ірл. feth «повітря»;
пор. також лат. vēntus «вітер», гот. winds «тс.» (‹*vēnto-);
р. м. ве́тер, бр. ве́цер, др. вЪтръ, п. wiatr, ч. vítr, слц. vietor, вл. wětr, нл. wětš, болг. вя́тър, схв. вjȅmap, слн. véter, цсл. вѣтръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безві́тря
ви́вітрити
виві́трювати
ві́териця
«вихор, буря»
ві́треник
«лата в даху»
вітри́ло
вітри́льник
«парусник»
вітри́стий
вітри́ти
«нюхати повітря»
(про собаку)
ві́трити
«провітрювати»
ві́тритися
«бігати тічкою»
(про собак)
ві́триця
«тс.»
вітрі́вка
«вид куртки»
вітрі́ти
«робитися вітряно»
ві́тровина
«хвороба кори дерева»
вітрові́ння
вітрува́тий
«легковажний; непосидющий; з глибокими тріщинами в корі (про дерево)»
вітрюга́н
вітря́к
ві́тряни́й
вітряни́ця
«буря»
вітря́нка
«вітряна віспа»
ві́трянка
«легковажна жінка»
заві́трити
«почати віяти»
запові́трити
«заразити»
зві́тритися
«зруйнуватися під дією вітру»
звітрі́ти
«тс.»
обві́трі́ти
обві́трювати
обві́тря
«повітря, атмосфера»
обітрі́ти
«обвітріти»
обі́тря
«тс.»
па́вітер
«вітерець»
пові́тря
прові́тер
«провітрювання»
прові́трити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vata «тс.» | авестійська |
| ве́цер | білоруська |
| вя́тър | болгарська |
| wětr | верхньолужицька |
| winds «тс.» (‹*vēnto-) | готська |
| vataḥ | давньоіндійська |
| вЪтръ | давньоруська |
| feth «повітря» | ірландська |
| vēntus «вітер» | латинська |
| vętra «тс.» | латиська |
| vetra «буря» | литовська |
| ве́тер | македонська |
| wětš | нижньолужицька |
| wiatr | польська |
| větrъ | праслов’янська |
| wetro «вітер» | прусська |
| ве́тер | російська |
| вjȅmap | сербохорватська |
| vietor | словацька |
| véter | словенська |
| вѣтръ | церковнослов’янська |
| vítr | чеська |
| -tro- | ? |
| також | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України