ВІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ві́ста «ліворуч» (виг.)(при завертанні коней)
неясне;
могло виникнути з специфічного свисту, яким поганяють коней;
п. [wiśtia, wista, wiśta] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вістя
ві́сшта
ві́сьта
ві́шта
віштя́
«тс.»
ві́штя
віштя́к
(прізвисько подільського селянина за те, що, повертаючи коней ліворуч, він вигукує віштя)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wiśtia «тс.» | польська |
| wista «тс.» | польська |
| wiśta «тс.» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України