ВІСПИНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ві́спа

псл. osъра‹*obsъра, утворене від дієслова o-sъpati (‹*obsъpati), *o-sypati (‹*ob-sypati) «осипати»;
р. о́спа, бр. во́спа, др. осъпа «висипна хвороба, чума», п. ospa «віспа», вл. нл. wospica «кір», болг. оспа «висипка на тілі», схв. ȍспа «сип», ȍспице «віспа», слн. osépnice «віспа», óšpice «кір», стсл. оскъпа «висипна хвороба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

віспа́р «той, хто прищеплює віспу»
віспи́на
віспо́ваний
віспува́тий
віспя́ни́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́спа білоруська
оспа «висипка на тілі» болгарська
wospica «кір» верхньолужицька
осъпа «висипна хвороба, чума» давньоруська
wospica «кір» нижньолужицька
ospa «віспа» польська
osъра‹*obsъра праслов’янська
о́спа російська
ȍспа «сип» сербохорватська
osépnice «віспа»«кір» словенська
óšpice «віспа»«кір» словенська
оскъпа «висипна хвороба» старослов’янська
ȍспице «віспа» українська
*o-sypati «осипати» (‹*ob-sypati) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України