ВІСПАРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ві́спа
псл. osъра‹*obsъра, утворене від дієслова o-sъpati (‹*obsъpati), *o-sypati (‹*ob-sypati) «осипати»;
р. о́спа, бр. во́спа, др. осъпа «висипна хвороба, чума», п. ospa «віспа», вл. нл. wospica «кір», болг. оспа «висипка на тілі», схв. ȍспа «сип», ȍспице «віспа», слн. osépnice «віспа», óšpice «кір», стсл. оскъпа «висипна хвороба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
віспа́р
«той, хто прищеплює віспу»
віспи́на
віспо́ваний
віспува́тий
віспя́ни́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́спа | білоруська |
| оспа «висипка на тілі» | болгарська |
| wospica «кір» | верхньолужицька |
| осъпа «висипна хвороба, чума» | давньоруська |
| wospica «кір» | нижньолужицька |
| ospa «віспа» | польська |
| osъра‹*obsъра | праслов’янська |
| о́спа | російська |
| ȍспа «сип» | сербохорватська |
| osépnice «віспа»«кір» | словенська |
| óšpice «віспа»«кір» | словенська |
| оскъпа «висипна хвороба» | старослов’янська |
| ȍспице «віспа» | українська |
| *o-sypati «осипати» (‹*ob-sypati) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України