ВІСПА — ЕТИМОЛОГІЯ
ві́спа
псл. osъра‹*obsъра, утворене від дієслова o-sъpati (‹*obsъpati), *o-sypati (‹*ob-sypati) «осипати»;
р. о́спа, бр. во́спа, др. осъпа «висипна хвороба, чума», п. ospa «віспа», вл. нл. wospica «кір», болг. оспа «висипка на тілі», схв. ȍспа «сип», ȍспице «віспа», слн. osépnice «віспа», óšpice «кір», стсл. оскъпа «висипна хвороба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
віспа́р
«той, хто прищеплює віспу»
віспи́на
віспо́ваний
віспува́тий
віспя́ни́й
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
во́спа | білоруська |
оспа «висипка на тілі» | болгарська |
wospica «кір» | верхньолужицька |
осъпа «висипна хвороба, чума» | давньоруська |
wospica «кір» | нижньолужицька |
ospa «віспа» | польська |
osъра‹*obsъра | праслов’янська |
о́спа | російська |
ȍспа «сип» | сербохорватська |
osépnice «віспа»«кір» | словенська |
óšpice «віспа»«кір» | словенська |
оскъпа «висипна хвороба» | старослов’янська |
ȍспице «віспа» | українська |
*o-sypati «осипати» (‹*ob-sypati) | ? |
ви́спа «острів»
запозичення з польської мови;
п. wyspa «острів» через посередництво давнішого wysep «насип» утворилося з п. ст. isep «купа каміння серед потоку», яке зводиться до псл. *jьs-sъpъ;
бр. вы́спа «піщаний острів», ч. výspa «острів; мис»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
висеп
висип
ві́спа
«тс.»
выспа
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вы́спа «піщаний острів» | білоруська |
wyspa через посередництво давнішого wysep «острів»«насип» | польська |
isep «купа каміння серед потоку» | польська |
*jьs-sъpъ | праслов’янська |
výspa «острів; мис» | чеська |
isep «купа каміння серед потоку» | ? |
оси́пець «морський жолудь, Coronula» (зоол.)
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з осипа́ти, [о́сипка] «висип на шкірі, кір», ві́спа (псл. osъpa);
пор. німецьку назву цих молюсків Seepocke, букв. «морська віспа»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
осипа́ти | ? |
о́сипка «висип на шкірі, кір» | ? |
ві́спа (псл. osъpa) | ? |
німецьку | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України