ВІСМУТ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької мови;

н. Wísmut, давніше Bísmuth, походить, очевидно, від назви місцевості Wiesen коло Шнееберга і від дієслова muten «розробляти (копальню)», похідного від Mut «намір», спорідненого з гр. μѽσϑαι «прагнути»;

з німецького слова утворено латинський термін bisemutum (1529), чим пояснюються форми з б- у слов’янських та інших європейських мовах;

припущення (Lokotsch 73), що термін ві́смут міг бути запозиченим у арабів (ар. itmid «сурма»), не має серйозних підстав – CIC 129;

Фасмер І 320;

БЕР І 50;

Dauzat 90;

р. ви́смут, бр. ві́смут, п. bizmut, ч. vismut, vizmut, слц. bizmut, болг. би́сму́т, м. бизмут, схв. бùзмут, вùзмут, слн. bísmut;