ВІРШНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
вірш «сучасний жанр поетичного твору»
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. versus «лінія, риска, рядок, рядок вірша» утворене від дієслова verto «повертаю», спорідненого з псл. *vьṛtěti, укр. верті́ти;
р. ви́рша з української мови, а не безпосередньо з польської і не з німецької, як гадає Фасмер (І 319);
р. ви́рша, бр. верш, вірш, п. wiersz, ч. слц. verš, м. верс, схв. вȅрс, слн. verz;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́рша
«староукраїнський жанр поетичного твору»
вірша́р
«віршувальник»
вірші́вка
«різдвяний вірш на зразок колядки»
віршівни́к
ві́ршник
віршовни́к
«тс.»
віршува́льник
віршува́ти
«складати вірші; [проказувати різдвяні вірші Кур]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верш | білоруська |
| versus «лінія, риска, рядок, рядок вірша» | латинська |
| верс | македонська |
| wiersz | польська |
| *v | праслов’янська |
| ви́рша | російська |
| ви́рша | російська |
| вȅрс | сербохорватська |
| verš | словацька |
| verz | словенська |
| верті́ти | українська |
| вірш | українська |
| verš | чеська |
| verto «повертаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України