ВІРТУОЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
віртуо́з
запозичення з італійської мови;
іт. virtuoso «віртуоз; добродійний, доброчинний» походить від лат. virtus «добродійність, мужність», пов’язаного з vir «чоловік», спорідненим з лит. výras «тс.», можливо, також з др. ви́ра «штраф за вбивство»;
р. болг. виртуо́з, бр. віртуо́з, п. wirtuoz, ч. virtuos, слц. virtuóz, вл. wirtuoz, схв. виртỳоз, слн. virtuoz;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| віртуо́з | білоруська |
| виртуо́з | болгарська |
| wirtuoz | верхньолужицька |
| ви́ра «штраф за вбивство» | давньоруська |
| virtuoso «віртуоз; добродійний, доброчинний» | італійська |
| virtus «добродійність, мужність» | латинська |
| výras «тс.» | литовська |
| wirtuoz | польська |
| виртуо́з | російська |
| виртỳоз | сербохорватська |
| virtuóz | словацька |
| virtuoz | словенська |
| virtuos | чеська |
| vir «чоловік» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України