ВІРОЛОМНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
віроло́мний
очевидно, скальковане з якогось європейського зразка, пор. н. Treubruch «віроломство», утворене з основ іменників Treue «вірність» і Bruch «злам»;
р. вероло́мный, бр. верало́мны, болг. вероло́мен, м. вероломен, схв. вȅролōман, слн. verolómen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
віроло́мство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верало́мны | білоруська |
| вероло́мен | болгарська |
| вероломен | македонська |
| Treubruch «віроломство» | німецька |
| вероло́мный | російська |
| вȅролōман | сербохорватська |
| verolómen | словенська |
| Treubruch «віроломство» | ? |
| Treue «вірність» | ? |
| Bruch «злам» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України