ВІНУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ві́но «придане, посаг» (заст.)
псл. věno «плата за жінку, придане, посаг»;
очевидно, споріднене з лат. vēnum «продаж», vēndo «продаю» (‹vēnum dō), гр. ὠνος «ціна» (‹*vōsnos), дінд. vasnáḥ «ціна», vasnám «плата», вірм. gin «тс.», хет. uššaniia- «продавати», пор. was«купувати»;
іє. *uesno- «купувати»;
менш обґрунтовано зіставлялося (Pedersen IF 5, 67; Walde–Hofm. II 753– 754; Булич ЖМНП 1895, липень 254; Трубачев Терм. родства 144) з гр. ἔδνον, ἔεδvov «придане», двн. widomo «ціна», widemo, дангл. weotuma, wituma «тс.» і з гніздом веду́, вести́;
р. заст. ве́но «придане, посаг, плата за наречену», бр. ст. ве́на, др. вѣно, вено «плата за наречену, придане, яке дарував молодий», п. wiano «придане, посаг», ч. věno, слц. veno, вл. wěno «тс.», стсл. вѣно «тс.; подарунок для молодої»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
віни́ти
«наділяти посагом»
ві́нний
віно́вний
вінува́ти
«давати, готувати посаг»
звінува́тися
«позбавитися посагу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ве́на | білоруська |
| wěno «тс.» | верхньолужицька |
| gin «тс.» | вірменська |
| ὠνος «ціна» (‹*vōsnos) | грецька |
| ἔδνον | грецька |
| weotuma | давньоанглійська |
| widomo «ціна» | давньоверхньонімецька |
| vasnáḥ «ціна» | давньоіндійська |
| вѣно | давньоруська |
| *uesno- «купувати» | індоєвропейська |
| vēnum «продаж» | латинська |
| wiano «придане, посаг» | польська |
| věno «плата за жінку, придане, посаг» | праслов’янська |
| ве́но «придане, посаг, плата за наречену» | російська |
| veno | словацька |
| вѣно «тс.; подарунок для молодої» | старослов’янська |
| вено «плата за наречену, придане, яке дарував молодий» | українська |
| uššaniia- «продавати» | хетська |
| věno | чеська |
| vēndo «продаю» (‹vēnum dō) | ? |
| vasnám «плата» | ? |
| was «купувати» | ? |
| ἔεδvov «придане» | ? |
| widemo | ? |
| веду́ | ? |
| вести́ | ? |
| ве́но «придане, посаг, плата за наречену» | ? |
| ве́на | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України