ВІЛЬШАНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ві́льха
псл. *јelьха/*olьха;
споріднене з лит. alksnis, alksnỹs, alìksnis, elksnis «вільха», лтс. èlksnis, àlksnis, двн. elira, erila (‹elira), ΗΒΗ. Erle (‹erila), дісл. ǫlr, air, лат. ainus «вільха» (‹*alisnos), дмакед. ἄλιζα «осокір»;
іє. *alis-, *elis«вільха» походить, можливо, від *el-, *ol- «червоний, жовтий» (вільхове дерево червоне всередині), пор. двн. ëlo «жовтий, червонуватий»;
Махек відносить слово до праєвропейського фонду;
р. о́льха́, [во́льха, ёлха, ело́ха], бр. во́льха, др. ольха, ольхъ, олехъ, п. olcha, ст. olsza, ч. olše, слц. jelša, вл. wólša, нл. wolša, болг. елха́, схв. jóxa, jόва (‹*jelxа), слн. jélša, [ólša, jólša], стсл. (цсл.) ѥльха;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вільхо́вий
вільша́ний
вільша́нка
«берестянка, Erithacus rubecula L.»
(орн.)
вільши́на
вільшня́к
«вільховий гай»
їльха
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́льха | білоруська |
| елха́ | болгарська |
| wólša | верхньолужицька |
| elira | давньоверхньонімецька |
| ëlo «жовтий, червонуватий» | давньоверхньонімецька |
| ǫlr | давньоісландська |
| ἄλιζα «осокір» | давньомакедонська |
| ольха | давньоруська |
| *alis- | індоєвропейська |
| ainus «вільха» (‹*alisnos) | латинська |
| èlksnis | латиська |
| alksnis | литовська |
| wolša | нижньолужицька |
| olcha | польська |
| *јelьха/*olьха | праслов’янська |
| о́льха́ | російська |
| jóxa | сербохорватська |
| jelša | словацька |
| jélša | словенська |
| ѥльха (цсл.) | старослов’янська |
| во́льха | українська |
| ёлха | українська |
| ело́ха | українська |
| ольхъ | українська |
| олехъ | українська |
| jόва (‹*jelxа) | українська |
| ólša | українська |
| jólša | українська |
| olše | чеська |
| alksnỹs | ? |
| alìksnis | ? |
| elksnis «вільха» | ? |
| àlksnis | ? |
| erila (‹elira) | ? |
| Erle (‹erila) | ? |
| air | ? |
| *elis «вільха» | ? |
| *el- | ? |
| *ol- «червоний, жовтий» (вільхове дерево червоне всередині) | ? |
| ëlo «жовтий, червонуватий» | ? |
| olsza | ? |
ольшанка «тинівка звичайна, Prunella modularis L.» (орн.)
похідне утворення від [о́льха] «вільха», паралельне до вільша́нка (орн.) «малинівка, Erithacus rubecula L.»;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́льха «вільха» | ? |
| вільша́нка «малинівка, Erithacus rubecula L.» (орн.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України