ВІЛЬГОТА — ЕТИМОЛОГІЯ
вільго́та «пільга, полегкість, вільність» (заст.)
калька р. вольго́та, утвореного, очевидно, шляхом контамінації слів во́льний і льго́та;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вільго́тний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вольго́та | російська |
| во́льний | ? |
| льго́та | ? |
ві́льга «вогкість, волога»
запозичення з польської мови;
п. wilgoć «вогкість, волога», zwilżyć «зволожити», ст. wilgi «вогкий» є закономірними фонетичними відповідниками до укр. во́гки́й;
бр. ві́льгаць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́льгий
«вологий, сирий»
вільго́та
зві́льжити
одвильгнути
одвільжа́ти
«відволожитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ві́льгаць | білоруська |
| wilgoć «вогкість, волога» | польська |
| во́гки́й | українська |
| zwilżyć «зволожити» | ? |
| wilgi «вогкий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України