ВІКОННИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

вікно́ «отвір у стіні; рама з шибками у цьому отворі»

псл. *okъno, утворене від *oko, як дісл. vindauga «вікно», з vindr «вітер» і auga «око» (звідси англ. window «вікно»);
слов’янське слово було засвоєне сусідніми мовами, напр., фін. akkuna, ест. aken, уг. ст. і діал. okna, okona, akona, akóna, akana;
р. болг. окно́, бр. акно, др. окъно, п. ч. слц. okno, вл. wokno, нл. hokno, полаб. våknü, м. окно, схв. òкно, слн. ôkno;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вікна́стий
вікни́на «отвір для вікна»
вікня́р
віко́нний
віко́нник
віко́нниця
віко́ння (попід віко́нню)
навіко́нний
підвіко́нний
підвіко́нник
підвіко́ння
Етимологічні відповідники

Слово Мова
акно білоруська
окно́ болгарська
wokno верхньолужицька
vindauga «вікно» давньоісландська
окъно давньоруська
aken естонська
окно македонська
hokno нижньолужицька
våknü полабська
okno польська
*okъno праслов’янська
окно́ російська
òкно сербохорватська
okno словацька
ôkno словенська
і угорська
akkuna фінська
okno чеська
*oko ?
vindr «вітер» ?
auga «око» (звідси англ. window «вікно») ?
і ?
okna ?
okona ?
akona ?
akóna ?
akana ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України