ВІЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
віж «присяжний пристав у справах, що підлягали судові воєвод і повітових старост; арбітр, посередник; возний» (заст.)(XV--XVII ст., вперше засвідчено в 1430)
очевидно, з давнішого ѵěžь «знавець (законів)» (пор. др. вѣжь «знавець», 1400), утвореного від дієслова věděti «знати»;
Піскунов подає форму множини вожі, яка може свідчити про вплив дієслова вози́ти і терміна во́зний.֊ Див. ще ві́дати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виж
«тс.»
віжове́
«плата, що давалася віжам»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ѵěžь «знавець (законів)» (пор. др. вѣжь «знавець», 1400) | ? |
| věděti «знати» | ? |
| вожі | ? |
| яка | ? |
| вози́ти | ? |
| во́зний | ? |
| ще | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України