ВІДХЛАНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
хлань «прірва, безодня; ненажера»
очевидно, пов’язане з хли́нути, хля́нути «политися, прорватися потоком»;
п. chłonąć «вбирати в себе, похлинати», ст. chlanąć «пожирати» пов’язується з псл. *xъl-/xol- «горнути», звідки й псл. xoliti «чистити, пестити, доглядати», укр. холи́ти (Lehr-Spławiński JP 24, 40–45; Sławski I 68);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́дхла́нь
«безодня»
захла́нний
«ненажерливий»
захла́нник
«ненажера»
о́хлань
хла́нути
«бути жадібним»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| chłonąć «вбирати в себе, похлинати» | польська |
| *xъl-/xol- «горнути» | праслов’янська |
| xoliti «чистити, пестити, доглядати» | праслов’янська |
| холи́ти | українська |
| хли́нути | ? |
| хля́нути «политися, прорватися потоком» | ? |
| chlanąć «пожирати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України