ВІДТІЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ві́дті́ль
р. [отто́ль, отто́ле, отту́ль], бр. адту́ль, др. отътоль «звідти; відтоді», отътолѣ, отътоли, отътоля, стсл. отътоли, отътолѣ «тс.»;
форма відті́ль утворена з прийменника від і займенника *тіль з давнішого *толь, псл. *toljь, що є, очевидно, формою родового відмінка множини;
псл. *otъtoljь означало, мабуть, «з тих місць, з тих пір»;
форма відтіля́ (др. отътоля) є видозміною давнішого отътолѣ, якщо це не утворення від форми давнього родового однини вказівного займенника *толь – *толя́;
зміна голосного о в і зумовлена тут впливом форми ві́дті́ль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відоті́ль
ві́дтиль
відті́в
відтіля́
відутіля́
звідті́ль
звідтіля́
одвідтіля́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *toljь | праслов’янська |
| *otъtoljь | праслов’янська |
| відті́ль | ? |
| від | ? |
| тіль з | ? |
| толь | ? |
| відтіля́ (др. отътоля) | ? |
| толь | ? |
| толя́ | ? |
| ві́дті́ль | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України