ВІДСІКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

сі́кти́

псл. *sěkti;
споріднене з лит. ст. įsekti «насікати, насікти», išsekti «висікти», лат. seco «обрізаю», ірл. ésgid «відрубує», двн. segansa «коса», sëga (saga) «пилка»;
іє. *sē˘k-, можливо, з давнішого *k῀s-ek-, похідного від кореня *k῀s-(*k῀es-), збереженого в укр. чеса́ти, коса́ та ін;
р. сечь, бр. сеч, сячы́, др. сѣчи, п. siec, ч. sekati, слц. sekat’, вл. sykać «жати», syc «косити», нл. sekaś, sec, полаб. sect «косити», болг. сека́, м. сече, схв. се̏ћи, сjе̏ћи, слн. sékati, стсл. сѣшти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

висі́канка «биття»
ви́січка
відсі́к
відсі́ктися «відбитися зброєю»
ві́дсіч
відсі́чка
за́сі́к
засі́ка «штучна перешкода із зрубаних дерев; [засік]»
засіка́н «рана на нозі у коня від засічки»
за́січ «засіка»
засі́ча
засі́чє «тс.»
за́сі́чка «рана на нозі коня; засікання, зарубка»
засі́чний «пов’язаний із засікою»
зсік «яловичина з верхньої частини стегна»
на́дсі́чка «надсічене місце»
насі́ка «дрібно порізана вовна»
насіка́льник (спец.)
насі́канець «палка, оправлена гравієм»
насіч «рана»
на́сі́чка «надрізане, надсічене місце; візерунок, наковка, насікання; [оббиття дрібними цвяхами Ж]»
о́дсіч
осі́чка
пере́січ «точка перетину»
пере́січа «перетин»
пере́січка «перегородка»
підсі́чка
підсі́чний
по́січ «перелаз»
по́сі́ч «вулиця в селі»
про́сік
просі́ка
сікавни́ця «шатківниця»
сікални́ця «тс.»
сікани́на «січа; січене м’ясо»
сі́ка́нка «січена капуста; шмагання, биття різками; страва із січених нирок Пі»
сіка́р «той, хто січе, б’є різками»
сіка́рня «дошка, на якій січуть м’ясо»
сікато́р «шатківниця»
сіка́ч «знаряддя для січення, рубання; дикий кабан»
сіка́чка «знаряддя, яким січуть капусту»
сі́ктися
сіку́чий
січ «січа; [викорчуваний ліс Нед]»
сі́ча
січе́ник «страва з посіченого м’яса»
сі́чи «сікти, косити, валити»
сі́чка «січена солома; подрібнені крупи; намисто з коралових обрізків; [сікач О]»
січкавни́ця «шатківниця»
січка́рня «соломорізка»
січни́й (мат.)
січови́к
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сеч білоруська
сека́ болгарська
sykać «жати»«косити» верхньолужицька
syc «жати»«косити» верхньолужицька
segansa «коса» давньоверхньонімецька
сѣчи давньоруська
*sē˘k- індоєвропейська
ésgid «відрубує» ірландська
seco «обрізаю» латинська
įsekti «насікати, насікти» литовська
сече македонська
sekaś нижньолужицька
sec нижньолужицька
sect «косити» полабська
siec польська
*sěkti праслов’янська
сечь російська
ћи сербохорватська
sekat' словацька
sékati словенська
сѣшти старослов’янська
чеса́ти українська
сячы́ українська
ћи українська
sekati чеська
įsekti «насікати, насікти» ?
išsekti «висікти» ?
*k῀s-ek- ?
*k῀s-(*k῀es-) ?
коса́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України