ВІДСАДКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
сади́ти
псл. saditi, фактитивна форма до sěděti «сидіти»;
відповідає дінд. sādàyati «садить», ав. nišāδayeiti «дає себе посадовити; ставить», лит. sodìnti «садити», гот. satjan «тс.»;
р. сади́ть, бр. садзі́ць, др. садити, п. sadzić, ч. saditi, слц. sadit’, вл. sadźeć, нл. sajźaś, полаб. sodĕ «(він) садить», болг. садя́, м. сади, схв. са́дити, слн. sadíti, стсл. садити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́сад
«висадка»
ви́садка
ви́садок
ви́садочний
відса́дка
відса́док
заса́да
«засідка; принцип»
заса́дець
«остання хлібина, що всаджується в піч»
заса́дистий
«міцний»
заса́дич
заса́дка
«засідка»
заса́дний
«великий, міцний, тривалий»
засадни́стий
«приземкуватий»
засадни́чий
«основний, принциповий, істотний»
заса́дничок
«тс.»
заса́дчик
«остання хлібина, зроблена з вишкребків тіста»
заса́дьок
наса́д
«частина воза, саней»
наса́дження
наса́джувач
насади́тель
на́са́дка
на́са́док
(гідрологічне)
обса́да
«облога»
обса́дка
обса́дник
«обложник»
оса́д
«поверх, ярус; садиба»
о́сад
оса́да
«поселення; поверх, ярус»
(заст.)
оса́дка
оса́дкуватий
оса́дник
оса́док
«осад»
оса́дочний
оса́дчий
«поселенець»
(заст.)
переса́да
«перебільшення»
переса́дка
пересадни́й
пере́садок
(с.-г.)
переса́дочний
підса́дистий
«присадкуватий»
підса́дка
підса́дкуватий
«тс.»
поса́д
«передмістя; місце за столом для наречених; пара млинових жорен»
поса́да
посаде́ць
«стілець»
поса́дище
«село»
поса́дка
поса́дник
«(іст.) намісник князя; поселенець»
поса́дочний
поса́дчик
(спеціальність робітника в шахті)
приса́да
«садиба; прищепа»
приса́джувальний
присади́бний
приса́дистий
при́са́дка
приса́дкуватий
присадни́й
при́садок
«палісадник»
проса́д
«дорога, обсаджена деревами»
проса́дка
розса́да
розса́дка
розсадни́й
розса́дний
розса́дни́к
розсадня́
(у лайці розса́дні на тебе)
сад
«засаджена деревами ділянка; [посад у млині]»
са́джавка
«сажавка»
саджа́лка
са́джалка
«тс.»
саджа́льний
саджа́льник
са́джанець
са́джанка
«посаджена рослина»
саджа́ти
саджени́ці
«саджанці, розсада»
сади́ба
садивни́й
са́ди́во
«садивний матеріал, садовина»
сади́льний
сади́льник
сади́тися
«силкуватися щось зробити»
саді́бня
«садова шкілка»
садівни́к
садівникува́ти
садівни́цтво
садівни́чий
садівни́чити
саді́лка
«лопата для садіння кукурудзи»
са́дільниця
«саджанець»
са́дка
(с.-г., мисливське, тех.)
садни́ця
«насадження»
садо́ви́на́
садовиня́к
«плодожерка»
садови́ти
садови́ще
«місце, де був сад»
садо́вник
садовникі́вна
садовникова́ти
садовниче́нко
садо́к
са́дчик
садьба́
«садіння»
са́дьма
«сидячи»
садянки́
«цибуля»
саж
«хлів (для свиней); кошик для зберігання у воді риби; [озеро в лісі Ч]»
са́жа
«арешт»
са́жавка
«ставок, копанка для розведення риби»
са́жа́лка
са́жанка
«тс.»
сажа́ти
сажени́ці
«тс.»
са́жівка
сажки́
«сітка з лози для утримування риби у воді; плетений з лози тин Ва; грузькі ями в болоті Ч»
са́жовка
сажо́к
«хлівець»
са́жолка
«тс.»
узаса́днювати
уса́дка
уса́дочний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nі̠šāδayeiti «дає себе посадовити; ставить» | авестійська |
| садзі́ць | білоруська |
| садя́ | болгарська |
| sadźeć | верхньолужицька |
| satjan «тс.» | готська |
| sādáyati «садить» | давньоіндійська |
| садити | давньоруська |
| sodìnti «садити» | литовська |
| сади | македонська |
| sajźaś | нижньолужицька |
| sodĕ «(він) садить» | полабська |
| sadzić | польська |
| saditi | праслов’янська |
| sěděti «сидіти» | праслов’янська |
| сади́ть | російська |
| са́дити | сербохорватська |
| sadit' | словацька |
| sadíti | словенська |
| садити | старослов’янська |
| saditi | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України