ВІДКАРАСКАТИСЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

відкара́скатися «відчепитися, звільнитися від когось»

етимологічно неясне;
спроби пов’язання з кара́сь (Brückner 219) або з р. [курскать] «гризти, кусати», [ки́рскыта́ть] «тс.» (Шахматов ИОРЯС 7/2, 355) позбавлені ґрунту;
бр. кара́скаць «тягти вгору», кара́скацца «видиратися вгору; [в’язнути, приставати]», п. karaskac się «возитися, мати клопіт», [odkaraskać się] «відкараскатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

накара́скатися «прив’язнути, пристати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кара́скаць «тягти вгору» білоруська
karaskac się «возитися, мати клопіт» польська
курскать «гризти, кусати» російська
кара́скацца «видиратися вгору; [в’язнути, приставати]» українська
odkaraskać się «відкараскатися» українська
кара́сь ?
ки́рскыта́ть «тс.» ?

стара́скатися «злізти, зсунутися»

неясне;
можливо, пов’язане з відкара́скатися (пор. бр. кара́скацца «видиратися вгору»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
відкара́скатися (пор. бр. кара́скацца «видиратися вгору»). українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України