ВІДКАРАСКАТИСЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
відкара́скатися «відчепитися, звільнитися від когось»
етимологічно неясне;
спроби пов’язання з кара́сь (Brückner 219) або з р. [курскать] «гризти, кусати», [ки́рскыта́ть] «тс.» (Шахматов ИОРЯС 7/2, 355) позбавлені ґрунту;
бр. кара́скаць «тягти вгору», кара́скацца «видиратися вгору; [в’язнути, приставати]», п. karaskac się «возитися, мати клопіт», [odkaraskać się] «відкараскатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
накара́скатися
«прив’язнути, пристати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кара́скаць «тягти вгору» | білоруська |
| karaskac się «возитися, мати клопіт» | польська |
| курскать «гризти, кусати» | російська |
| кара́скацца «видиратися вгору; [в’язнути, приставати]» | українська |
| odkaraskać się «відкараскатися» | українська |
| кара́сь | ? |
| ки́рскыта́ть «тс.» | ? |
стара́скатися «злізти, зсунутися»
неясне;
можливо, пов’язане з відкара́скатися (пор. бр. кара́скацца «видиратися вгору»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| відкара́скатися (пор. бр. кара́скацца «видиратися вгору»). | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України