ВІДДЯЧУ — ЕТИМОЛОГІЯ
дя́ка «вдячність; [бажання Ж; охота, намір, настрій, воля ДзУЗЛП], [дяко́ванець] «учасник весільного почту»
запозичене з німецької мови через польську (у закарпатські говори, можливо, і через словацьку);
п. dzięk є старим запозиченням із свн. dank «подяка, думка» (нвн. danken «дякувати»);
слов’янське ę на місці an пояснюють впливом форми множини іменника denke «думки» і дієслова denken «думати» (звідки і свн. dank) (Kiparsky GLG 143 – 144);
двн. denken споріднене з дангл. þencan, дісл. þekkja, гот. þagkjan «тс.», лат. tongeo «знаю»;
р. [дя́ка, дя́ковать], бр. дзяк, падзя́ка, дзя́каваць, п. dzięk, dzіęka, dzięki, dziękować, ч. dík, děkovati, ст, diek(a), děk, слц. ďaka, ďakovať, вл. dźak, dźakować so, нл. źěk, źěkowaś se;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вдя́чити
«удатися, потрапити»
вдя́чний
відвдя́ка
віддя́ка
віддя́чити
віддя́чливий
дя́кнути
«дати»
дя́кованці
«дякування»
дяковати
(1433)
дя́кувати
дячи́ти
«подобати»
дя́чити
дячи́ться
«добре поводитися,траплятися»
дя́чний
дячно
«охоче, радо»
завдяки́
завдя́чливо
завдя́чувати
невдя́ка
невдя́чливий
невдя́чник
оддяка
оддя́чка
подя́ка
подя́чливий
подя́чний
удя́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дзяк | білоруська |
dźak | верхньолужицька |
dźakować so | верхньолужицька |
þagkjan «тс.» | готська |
þencan | давньоанглійська |
denken | давньоверхньонімецька |
þekkja | давньоісландська |
tongeo «знаю» | латинська |
źěk | нижньолужицька |
źěkowaś se | нижньолужицька |
dzięk | польська |
dzięk | польська |
dzіęka | польська |
dzięki | польська |
dziękować | польська |
дя́ка | російська |
dank «подяка, думка» (нвн. danken «дякувати») | середньоверхньнімецька |
ďaka | словацька |
ďakovať | словацька |
дя́ковать | українська |
падзя́ка | українська |
дзя́каваць | українська |
ст | українська |
diek(a) | українська |
děk | українська |
dík | чеська |
děkovati | чеська |
denke «думки» | ? |
denken «думати» (звідки і свн. dank) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України