ВІДВІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
відвіча́ти
псл. otъvětiti, otbvětъ, пов’язані з privětiti, *zavětiti, *ob(v)ětiti, очевидно, похідними від větъ «гілка» (як символ повідомлення, пам’ятний знак);
споріднені з лит. vaitenù «суджу, думаю», прус. waitiāt «говорити, мовити»;
менш переконливе зіставлення (Machek ESJČ 687) з лит. veĩkti «робити»;
р. отвеча́ть, др. отъвѣчати, отъвѣтъ, ч. odvět (з рос.), слц. odvet, odveta, odvětit’ «відповісти», болг. ст. отве́т, стсл. отъвѣтити, отъвѣштавати, отъвѣтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відві́т
відві́тити
відві́шувати
одві́т
одві́тити
одві́тувати
одпові́т
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| отве́т | болгарська |
| отъвѣчати | давньоруська |
| vaitenù «суджу, думаю» | литовська |
| veĩkti «робити» | литовська |
| otъvětiti | праслов’янська |
| waitiāt «говорити, мовити» | прусська |
| отвеча́ть | російська |
| odvet «відповісти» | словацька |
| odveta «відповісти» | словацька |
| odvětit' «відповісти» | словацька |
| отъвѣтити | старослов’янська |
| отъвѣтъ | українська |
| отъвѣштавати | українська |
| отъвѣтъ | українська |
| odvět (з рос.) | чеська |
| otbvětъ | ? |
| *zavětiti | ? |
| *ob(v)ětiti | ? |
| větъ «гілка» (як символ повідомлення, пам’ятний знак) | ? |
| отве́т | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України