ВІДБАВИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́бавити «вивести, знищити; звільнити»
псл. -baviti, каузативна форма до дієслова byti;
можливо, споріднена з дінд. bhãvayati «викликає до життя, оживляє», bhávati «виникло, є, існує», bhaváḥ «походження, народження», bhãváh «існування, буття»;
іє. *bheu-/bhou «рости, виникати; бути»;
безпідставно ототожнюється з ба́вити «розважати», забавля́ти «тс.» і под. (Фасмер І 101; Преобр. І 11; Brückner 18; Machek ESJČ 78; Skok I 124);
р. изба́вить, бр. вы́бавіць, п. wybawić, ч. zbaviti, слц. zbaviť, болг. изба́вям, м. избави, схв. ѝзбавити, стсл. избавити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́бава
вибавля́ти
відба́вити
відбавля́ти
доба́вити
доба́вка
добавля́ти
зба́вити
збавля́ти
наба́вити
на́ба́вка
набавля́ти
набавни́й
«додатковий»
наба́вник
«той, хто набавляє ціну»
наба́вочний
«тс.»
надба́вити
надба́вка
надбавля́ти
надба́вний
надба́вочний
позба́вити
позба́́влений
позбавля́ти
приба́вити
приба́вка
прибавля́ти
уба́вити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вы́бавіць | білоруська |
| изба́вям | болгарська |
| bhãvayati «викликає до життя, оживляє» | давньоіндійська |
| *bheu-/bhou «рости, виникати; бути» | індоєвропейська |
| избави | македонська |
| wybawić | польська |
| -baviti | праслов’янська |
| изба́вить | російська |
| збавити | сербохорватська |
| zbaviť | словацька |
| избавити | старослов’янська |
| zbaviti | чеська |
| bhávati «виникло, є, існує» | ? |
| bhaváḥ «походження, народження» | ? |
| bhãváh «існування, буття» | ? |
| ба́вити «розважати» | ? |
| забавля́ти «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України