ВІВЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вівця́
пс. ovьca‹*ovǐkā, результат розширення i-основи зменшувальним суфіксом -ikā;
споріднене з лит. avìs, лтс. ovs, дінд. avika «вівця», áviḥ «тс.», гр. гомер. ὄϊς, лат. ovis, ірл. ói, двн. ou, гот. awistr «вівчарня», хет. hauaš «вівця», вірм. hoviw «пастух» (‹*hovi-pā «овечий пастух»);
р. болг. овца́, бр. ове́чка, др. овьца, п. owca, ч. ovce, слц. ovca, вл. wowca, нл. wejca, полаб. vićə «вівця», схв. óвца, слн. óvca, стсл. овьца;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вівча́р
«чабан; порода собаки»
вівчаре́нко
вівча́рик
«чабанець»
вівча́рити
вівча́рка
«пастушка овець Ж; порода собаки»
вівча́рня
«овеча кошара»
вівча́рство
вівчарюва́ти
ві́вчий
вівчи́нець
«вівчарня»
овеча́
овеча́тина
овеча́тник
«кошара»
ове́чий
ове́чина
ове́чка
ове́чник
«кошара»
овча́
овча́р
овча́рик
овча́рка
овчарник
овчи́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ове́чка | білоруська |
| овца́ | болгарська |
| wowca | верхньолужицька |
| hoviw «пастух» (‹*hovi-pā «овечий пастух») | вірменська |
| ὄϊς | гомерівське |
| awistr «вівчарня» | готська |
| ὄϊς | грецька |
| ou | давньоверхньонімецька |
| avika «вівця» | давньоіндійська |
| овьца | давньоруська |
| ói | ірландська |
| ovis | латинська |
| ovs | латиська |
| avìs | литовська |
| wejca | нижньолужицька |
| vićə «вівця» | полабська |
| owca | польська |
| овца́ | російська |
| óвца | сербохорватська |
| ovca | словацька |
| óvca | словенська |
| овьца | старослов’янська |
| hauaš «вівця» | хетська |
| ovce | чеська |
| ovьca‹*ovǐkā | ? |
| -ikā | ? |
| áviḥ «тс.» | ? |
вівча́рик «бекас, баранчик, Capella (Scolopax) gallinago L.» (орн.)
похідне утворення від вівця́;
назва зумовлена, очевидно, специфічним звуком, схожим на бекання овець, який утворюється крильми бекаса під час польоту;
Фонетичні та словотвірні варіанти
овча́рик
овчарник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вівця́ | ? |
ове́с «Avena L.» (бот.)
сумнівним здається пов’язання з дінд. avasа́m «їда, харчування» (Fick І 12; Потебня РФВ 5, 122) та з вівця́ (Falk–Torp 387);
Махек вважає слово праєвропейським;
псл. ovьsъ;
споріднене з лит. avižà «овес» (можливо, з *aviga), лтс. âuza, прус. wyse, лат. avēna (‹ *avīna ‹ *avig-snā) «тс.», далі, можливо, з гр.αἰγίλωψ «вівсюг; ячмінь на оці»;
іє. *awig̑-;
р. овёс, бр. авёс, др. овьсъ, п. owies, ч. oves, слц. ovos, вл. wows, нл. hows, полаб. vijǝs, болг. ове́с, м. овес, схв. о̀вас, слн. ôves, стсл. овьсъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́вса
«вівсяне поле, вівсяні сходи»
(мн.)
вівси́
«тс.»
ві́всик
«вівсюг»
вівси́на
«зернина вівса; стебло вівса»
ві́всисько
«поле, з якого скосили овес»
ві́всище
«тс.»
вівсоватка
«вівсюг золотий, Avena flavescens L.»
вівсю́г
«дикий овес, Avena fatua L.»
вівсю́га́
«вівсюг»
(Ме)
вівсюгува́тий
«зарослий вівсюгом або змішаний з ним»
вівсюк
«тс.; костриця, вівсяниця, Festuca L.»
вівсюне́ць
«Helictotrichon Bess.; [Avena pubescens L. Mak]»
вівся́ний
вівся́ник
«хліб, корж з вівсяного борошна; назва коня в загадці»
вівся́ниця
«костриця Mak; вівсяна солома»
вівсянище
«поле, з якого скосили овес»
вівся́нка
«борошно або крупа з вівса; вівсяна каша або юшка; вівсяна солома»
вовес
говес
«тс.»
івсянка
«вівсяна солома»
овесець
«стоколос польовий, Bromus arvensis L.»
ове́снище
«вівсище»
овесо́к
«рід узору в вишивках»
овсец
«вівсюг золотий»
овси́на
«вівсина»
овсиця
«костриця лучна, Festuсa pratensis Huds.»
овси́ще
«вівсище»
овсьниця
«вівсяна солома»
овсю́г
«вівсюг Г; стоколос розкидистий, Bromus patulus M. et K. Mak»
овсюга
«вівсюг»
овсюгова́тий
«тс.»
овся́ний
овсяни́к
«вівсяник»
овсяни́ця
«вівсяниця»
овся́нище
«вівсище»
овся́нка
«стоколос польовий Г; стоколос житній, Bromus secalinus L. Mak; вівсянка Г»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| авёс | білоруська |
| ове́с | болгарська |
| wows | верхньолужицька |
| avasа́m «їда, харчування» | давньоіндійська |
| овьсъ | давньоруська |
| *awig̑- | індоєвропейська |
| avēna «тс.» (‹ *avīna ‹ *avig-snā) | латинська |
| âuza | латиська |
| avižà «овес» (можливо, з *aviga) | литовська |
| овес | македонська |
| hows | нижньолужицька |
| vijǝs | полабська |
| owies | польська |
| ovьsъ | праслов’янська |
| wyse | прусська |
| овёс | російська |
| о̀вас | сербохорватська |
| ovos | словацька |
| ôves | словенська |
| овьсъ | старослов’янська |
| oves | чеська |
| вівця́ | ? |
| гр.αἰγίλωψ «вівсюг; ячмінь на оці» | ? |
уця́ «вівця»
результат видозміни форми [увця́] Г, ВеУг, що є фонетичним варіантом слова вівця́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
уча́р
«вівчар»
учари́ця
«пастушка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| увця́ | українська |
| вівця | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України