ВІВТОРКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

вівто́рок

псл. vъtorъkъ, vъtorьnikъ, пов’язане з vъtorъ «другий» (як назва другого дня тижня; першим вважався понеділок);
форма вівто́рок закономірно виникла з др. вовъторъкъ, а це – з овъторъкъ шляхом додавання протетичного в-, але о- в овторокъ залишається неясним;
пор. також [олжа́] із лъжа;
р. вто́рник, [овто́рник], бр. аўто́рак, др. въторьникъ, овъторьникъ, п. wtorek, ч. úterý, слц. útorok, вл. wutora, нл. wałtora, болг. м. вто́рник, схв. ỳторак, ỳтōрник, слн. vtórek, tórek, стсл. въторьникъ, въторъкъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вівті́рковий
вівто́рковий
вто́рок
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аўто́рак білоруська
вто́рник болгарська
wutora верхньолужицька
вовъторъкъ давньоруська
въторьникъ давньоруська
вто́рник македонська
wałtora нижньолужицька
wtorek польська
vъtorъkъ праслов’янська
вто́рник російська
ỳторак сербохорватська
ỳтōрник сербохорватська
útorok словацька
vtórek словенська
tórek словенська
въторьникъ старослов’янська
овто́рник українська
овъторьникъ українська
въторъкъ українська
úterý чеська
vъtorьnikъ ?
vъtorъ «другий» (як назва другого дня тижня; першим вважався понеділок) ?
вівто́рок ?
овъторъкъ ?
овторокъ ?
також ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України