ВІБРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

вібрува́ти

запозичення з німецької мови;
нім. vibríeren походить від лат. vibrāre «дрижати, коливатися, примушувати коливатися», спорідненого з свн. wīfen «вібрувати», двн. wipf «помах, розмах», wipfil «верхів’я дерева»;
р. вибри́ровать, бр. вібры́раваць, п. wibrować, ч. vibrovati, слц. vibrovať, болг. вибри́рам, м. вибри́ра, схв. вибри́рати, слн. vibrirati;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вібра́тор
вібра́ція
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вібры́раваць білоруська
вибри́рам болгарська
wipf «помах, розмах» давньоверхньонімецька
vibrāre «дрижати, коливатися, примушувати коливатися» латинська
вибри́ра македонська
vibríeren німецька
wibrować польська
вибри́ровать російська
вибри́рати сербохорватська
wīfen «вібрувати» середньоверхньнімецька
vibrovať словацька
vibrirati словенська
vibrovati чеська
wipfil «верхів’я дерева» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України