ВІБЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ві́блий «круглий, циліндричний»
псл. *obьІъ‹*obѵьІъ;
на українському ґрунті виникло приставне в перед і на місці о в новозакритому складі;
споріднене з лит. apvalùs «круглий», лтс. apaԼš «тс.», aplis «коло»;
очевидно, пов’язане з вал, вали́ти та ін;
р. о́блый, др. облъ, обьлъ, п. obły, ч. слц. oblý, вл. wobli, нл. hobli, болг. о́бъл, м. облина «випуклість», схв. ȍбао «овальний, круглий», слн. óbel «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́бель
«кругла колода»
ви́блий
«дуже високий»
вібла́к
«тс.»
ві́блиці
«округлі балки»
віблйці
«загорожа з круглих тонких балок»
вібло́
«дуга»
ві́бло
«циліндр»
віблова́тий
«циліндричний»
віблови́к
«в’юнок, Enchelys pupa»
(зоол.)
вібля́к
вібляки́
«тс.»
о́блий
«округлий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́бъл | болгарська |
| wobli | верхньолужицька |
| облъ | давньоруська |
| apaԼš «тс.» | латиська |
| apvalùs «круглий» | литовська |
| облина «випуклість» | македонська |
| hobli | нижньолужицька |
| obły | польська |
| *obьІъ‹*obѵьІъ | праслов’янська |
| ȍбао «овальний, круглий» | сербохорватська |
| oblý | словацька |
| óbel «тс.» | словенська |
| обьлъ | українська |
| oblý | чеська |
| aplis «коло» | ? |
| вал | ? |
| вали́ти | ? |
| о́блый | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України