ВІАДУК — ЕТИМОЛОГІЯ
віаду́к
нове запозичення з французької мови;
фр. viaduc походить від англ. viaduct «віадук, міст через долину», утвореного з лат. via «шлях, дорога», спорідненого з дінд. vīthī «ряд, шлях», vḗti «переслідує, прагне, жене», гр. ἵεμαι «рухаюсь вперед, прагну», οἰμος «хід, дорога», псл. vojьna «війна», і лат. duco «веду», спорідненого з гот. tiuhan «тягти», двн. ziohan «тс.»;
р. болг. виаду́к, бр. віядук, п. wiadukt, ч. слц. viadukt, схв. виjàдук, виjàдукт, слн. viadukt;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| viaduct «віадук, міст через долину» | англійська |
| віядук | білоруська |
| виаду́к | болгарська |
| tiuhan «тягти» | готська |
| ἵεμαι «рухаюсь вперед, прагну» | грецька |
| ziohan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| vīthī «ряд, шлях» | давньоіндійська |
| via «шлях, дорога» | латинська |
| duco «веду» | латинська |
| wiadukt | польська |
| vojьna «війна» | праслов’янська |
| виаду́к | російська |
| виjàдук | сербохорватська |
| viadukt | словацька |
| viadukt | словенська |
| виjàдукт | українська |
| viaduc | французька |
| viadukt | чеська |
| vḗti «переслідує, прагне, жене» | ? |
| οἰμος «хід, дорога» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України