ВЯЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
в'яз «берест, Ulmus L.» (бот.)
псл. ѵęzъ ‹*ving-;
споріднене з лит. vìnkšna «в’яз», лтс. vîksna, алб. vith, viďhé, вірм. vok’ «тс.», курд. viz «вид в’яза»;
іє. *uing-;
зіставлення з в’яза́ти (Miki. EW 56–57) викликає сумнів;
р. бр. вяз, др. вязъ, п. wiąz, ч. vaz, слц. väz, вл. wjaz, нл. wjez, схв. вȇз, слн. vêz;
Фонетичні та словотвірні варіанти
в'язи́на
в'язова́тий
«порослий в’язом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vith | албанська |
| вяз | білоруська |
| wjaz | верхньолужицька |
| vok' «тс.» | вірменська |
| вязъ | давньоруська |
| *uing- | індоєвропейська |
| viz «вид в’яза» | курдська |
| vîksna | латиська |
| vìnkšna «в’яз» | литовська |
| wjez | нижньолужицька |
| wiąz | польська |
| ѵęzъ | праслов’янська |
| вяз | російська |
| вȇз | сербохорватська |
| väz | словацька |
| vêz | словенська |
| vaz | чеська |
| viďhé | ? |
| в'яза́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України