ВУЇ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *ujь;

споріднене з лит. avýnas «дядько по матері», прус. awis «тс.»;

разом з ними походить від іє. *əu-io-s, суфіксального утворення від кореня *ōu-/əu-/ū-, засвідченого також в лат. avus «дід», avunculus «дядько», дірл. aue «онука», кімр. ewythr «тс.», гот. awō «бабка», дісл. afi «дід», двн. ōheim «дядько», нвн. Oheim, Ohm, вірм. haw «тс.»;

бр. [вуй, вуйко, вуя́шак, уйка́], др. уи «дядько по матері», п. вл. wuj, ч. [ujec], слц. ujo, нл. huj, полаб. väujӑ, болг. [у́йко], ву́йко, м. вујко, схв. ујāк, слн. újec;

очевидно, діалектний фонетичний варіант слова війя́ (див.);

запозичення з німецької мови;

нім. Atavísmus утворено з основи лат. atavus «батько прадіда або прабаби», що складається з префікса at«понад це», спорідненого з дінд. ati«понад, проти», лит. at- «назад, від-», псл. ot-(ъ), укр. від, і avus «дід», спорідненого з дірл. (h)aue «племінник», псл. ujь, укр. вуй;

р. атави́зм, бр. атаві́зм, п. вл. atawizm, ч. atavismus, слц. atavizmus, болг. атави́зъм, м. атави́зам, схв. атавùзам, слн. аtavízem;