ВУХНАЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ухна́ль «спеціальний цвях, яким прибивають підкову до кінського копита»
через посередництво польської мови запозичене з німецької;
н. Hufnagel «цвях для підков» є складним словом, утвореним з іменників Huf «копито» і Nagel «цвях»;
р. ухна́ль, бр. ухна́ль, п. ufnal, hufnal «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вухна́ль
гуфна́лик
(зменш.)
гуфна́ль
гухна́ль
охна́ль
(усно)
утца́ль
уфна́ль
«тс.»
(Шелудько)]
ухнамі́на
«один цвях, ухналь»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ухна́ль | білоруська |
| Hufnagel «цвях для підков» | німецька |
| Huf «копито» | німецька |
| Nagel «цвях» | німецька |
| ufnal «тс.» | польська |
| hufnal «тс.» | польська |
| ухна́ль | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України