ВУНДЕРКИНД — ЕТИМОЛОГІЯ
вундеркі́нд «надзвичайно обдарована дитина»
запозичення з німецької мови;
н. Wúnderkind «чудо-дитина» складається з основ іменників Wunder «чудо», спорідненого з дангл. wonder, дісл. undr «тс.», і Kind «дитина», спорідненого з гр. γένος «покоління», лат. genus «рід», дінд. jan- «породжувати»;
. вундерки́нд, бр. вундеркі́нд;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вундеркі́нд | білоруська |
| γένος «покоління» | грецька |
| wonder | давньоанглійська |
| jan- «породжувати» | давньоіндійська |
| undr «тс.» | давньоісландська |
| genus «рід» | латинська |
| Wúnderkind «чудо-дитина» | німецька |
| Wunder «чудо» | ? |
| Kind «дитина» | ? |
| вундерки́нд | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України