ВУЛИЦЯМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ву́лиця
р. болг. м. у́лица, бр. ву́ліца, др. улица «площа, вулиця, прохід», улъка «провулок», п. слц. ulica, ч. ulice, вл. wulica, схв. улица, слн. úlica, цсл. ѹЛИЦА;
псл. ulica, демінутивне утворення від *ula (первісно «порожнина»), можливо, спорідненого з гр. αὐλών «яр, міжгір’я», вірм. ułi «шлях, подорож», далі з ву́лик, гр. αὐλός «трубка, дудка», норв. [aul] «трубка, стебло»;
малоймовірним є припущення (Брандт РФВ 25, 34; Wiedemann BB 27, 255; Schrader Reallexikon 2, 494; Горяев 387; Machek ESJČ 668–669) про зв’язок з гр. αὐλή «двір»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вулича́
«той, хто бере участь у розвагах на вулиці»
ву́личний
ву́личник
«[тс. Я]; безпритульник»
ву́личниця
«повія»
вулия́нний
«такий, що багато бігає по вулиці»
заву́лок
переву́лок
прову́лок
у́
ули́чник
«вуличний хлопчисько»
ю́лиця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ułi «шлях, подорож» | вірменська |
| αὐλών «яр, міжгір’я» | грецька |
| αὐλός «трубка, дудка» | грецька |
| αὐλή «двір» | грецька |
| aul «трубка, стебло» | норвезька |
| ulica | праслов’янська |
| *ula (первісно «порожнина») | ? |
| ву́лик | ? |
альбі́я «корито для свиней»
запозичено в гуцульський діалект з румунської мови;
рум. álbie «корито, русло», очевидно, засвоєне з італійських діалектів, у яких albi «корито» походить від лат. alveus «корито, кадка, ванна; русло ріки», спорідненого з лит. aulỹs «вулик», псл. ulica, укр. ву́лик, ву́лиця;
n. [halbia] «коритце для собак», ч. [hal’bija] «коритце для свиней»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
альбі́йка
вальбі́йка
«собача миска»
вальбі́я
«тс.»
лайбі́я
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| alveus «корито, кадка, ванна; русло ріки» | латинська |
| aulỹs «вулик» | литовська |
| ulica | праслов’янська |
| álbie «корито, русло» | румунська |
| ву́лик | українська |
| hal'bija «коритце для свиней» | чеська |
| albi «корито» | ? |
| ву́лиця | ? |
| halbia «коритце для собак» | ? |
голосни́ці «скроні»
очевидно, результат видозміни первісного *волосни́ці «тс.» (первісно «бокова частина обличчя, на якій росте волосся»; пор. укр. виски́, етимологічно повʼязуване з волоссям, навислим над скронями);
заміна початкового в- початковим г зумовлена їх паралелізмом в діалектах як протетичних звуків (пор. ворі́х – горі́х (орі́х), ву́лиця – гу́лиця тощо) або уявленням про скроню як повʼязану з вухом частину тіла, крізь яку сприймається голос (звук);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| волосни́ці «тс.» (первісно «бокова частина обличчя, на якій росте волосся»; пор. укр. виски́, етимологічно повʼязуване з волоссям, навислим над скронями) | ? |
| в- (пор. ворі́х -- горі́х (орі́х) | ? |
| ву́лиця | ? |
| гу́лиця | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України