ВУЙКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

вуй «дядько»

псл. *ujь;
споріднене з лит. avýnas «дядько по матері», прус. awis «тс.»;
разом з ними походить від іє. *əu-io-s, суфіксального утворення від кореня *ōu-/əu-/ū-, засвідченого також в лат. avus «дід», avunculus «дядько», дірл. aue «онука», кімр. ewythr «тс.», гот. awō «бабка», дісл. afi «дід», двн. ōheim «дядько», нвн. Oheim, Ohm, вірм. haw «тс.»;
бр. [вуй, вуйко, вуя́шак, уйка́], др. уи «дядько по матері», п. вл. wuj, ч. [ujec], слц. ujo, нл. huj, полаб. väujӑ, болг. [у́йко], ву́йко, м. вујко, схв. ујāк, слн. újec;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ву́йко «тс.»
ву́йна «дружина дядька»
вуйча́ник «син дядька по матері»
вуя́нка «дружина дядька»
вуя́шко «дядько по матері»
ує́вич «племінник»
у́єць «тс.»
уй «дядько»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вуй білоруська
у́йко болгарська
wuj верхньолужицька
haw «тс.» вірменська
awō «бабка» готська
ōheim «дядько» давньоверхньонімецька
aue «онука» давньоірландська
afi «дід» давньоісландська
уи «дядько по матері» давньоруська
*əu-io-s індоєвропейська
ewythr «тс.» кімрська
avus «дід» латинська
avýnas «дядько по матері» литовська
вујко македонська
huj нижньолужицька
Oheim нововерхньонімецька
väujӑ полабська
wuj польська
*ujь праслов’янська
awis «тс.» прусська
ујāк сербохорватська
ujo словацька
újec словенська
вуйко українська
вуя́шак українська
уйка́ українська
ву́йко українська
ujec чеська
*ōu-/əu-/ū- ?
avunculus «дядько» ?
Ohm ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України