ВУЙКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
вуй «дядько»
псл. *ujь;
споріднене з лит. avýnas «дядько по матері», прус. awis «тс.»;
разом з ними походить від іє. *əu-io-s, суфіксального утворення від кореня *ōu-/əu-/ū-, засвідченого також в лат. avus «дід», avunculus «дядько», дірл. aue «онука», кімр. ewythr «тс.», гот. awō «бабка», дісл. afi «дід», двн. ōheim «дядько», нвн. Oheim, Ohm, вірм. haw «тс.»;
бр. [вуй, вуйко, вуя́шак, уйка́], др. уи «дядько по матері», п. вл. wuj, ч. [ujec], слц. ujo, нл. huj, полаб. väujӑ, болг. [у́йко], ву́йко, м. вујко, схв. ујāк, слн. újec;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ву́йко
«тс.»
ву́йна
«дружина дядька»
вуйча́ник
«син дядька по матері»
вуя́нка
«дружина дядька»
вуя́шко
«дядько по матері»
ує́вич
«племінник»
у́єць
«тс.»
уй
«дядько»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вуй | білоруська |
у́йко | болгарська |
wuj | верхньолужицька |
haw «тс.» | вірменська |
awō «бабка» | готська |
ōheim «дядько» | давньоверхньонімецька |
aue «онука» | давньоірландська |
afi «дід» | давньоісландська |
уи «дядько по матері» | давньоруська |
*əu-io-s | індоєвропейська |
ewythr «тс.» | кімрська |
avus «дід» | латинська |
avýnas «дядько по матері» | литовська |
вујко | македонська |
huj | нижньолужицька |
Oheim | нововерхньонімецька |
väujӑ | полабська |
wuj | польська |
*ujь | праслов’янська |
awis «тс.» | прусська |
ујāк | сербохорватська |
ujo | словацька |
újec | словенська |
вуйко | українська |
вуя́шак | українська |
уйка́ | українська |
ву́йко | українська |
ujec | чеська |
*ōu-/əu-/ū- | ? |
avunculus «дядько» | ? |
Ohm | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України