ВУЖИНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
вуж
псл. *ǪŽЬ;
споріднене з лит. angis «змія», прус, angis, лат. anguis, двн. unc «тс.», сірл. escung «вуж, вугор» (букв. «водяна змія»);
іє. *angu(h)i-, з яким пов’язується також вуго́р;
р. бр. уж, п. wąż, ч. слц. užovka, вл. нл. wuž, слн. vóž;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вужа́к
вужа́ка
вужа́чий
вуженя́
вужи́ний
вужи́ха
вужо́вий
вужо́вник
«змійовик»
(мін.)
вужува́тий
гужа́к
уж
ужа́ка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уж | білоруська |
| wuž | верхньолужицька |
| unc «тс.» | давньоверхньонімецька |
| *ang | індоєвропейська |
| anguis | латинська |
| angis «змія» | литовська |
| wuž | нижньолужицька |
| wąż | польська |
| *ǪŽЬ | праслов’янська |
| уж | російська |
| escung «вуж, вугор» (букв. «водяна змія») | середньоірландська |
| užovka | словацька |
| vóž | словенська |
| užovka | чеська |
| angis | ? |
| вуго́р | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України