ВУГРУВАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
вуго́р «прищ»
псл. *ǫgrъ;
споріднене з ǫgrь «вугор», ǫžь «вуж», лит. ánkštara «вугор», cx.лит. inkstíras «тс.», двн. angar «хлібний черв’як» (‹*angra-), нвн. Engerling «личинка»;
очевидно, іє. *angu(h)i- з первісним значенням «черв’як (що водиться під шкірою)»;
р. у́горь, бр. вуго́р, п. wągr, ч. uher, слц. uhor, вл. wuhra, нл. huger, болг. въгарец «личинка, черв’ як», схв. ỳгрк«тс.», слн. ogŕc «вyгop»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ву́гар
«ґедзь; личинка»
вугра́к
«ґуля від укусу ґедзя»
вугрува́тий
вугря́стий
гар
гора́к
угра́к
«тс.»
угрова́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вуго́р | білоруська |
| въгарец «личинка, черв’ як» | болгарська |
| wuhra | верхньолужицька |
| angar «хлібний черв’як» (‹*angra-) | давньоверхньонімецька |
| ánkštara «вугор» | литовська |
| huger | нижньолужицька |
| Engerling «личинка» | нововерхньонімецька |
| wągr | польська |
| у́горь | російська |
| ỳгрк «тс.» | сербохорватська |
| uhor | словацька |
| ogŕc «вyгop» | словенська |
| uher | чеська |
| ǫgrь «вугор» | ? |
| ǫžь «вуж» | ? |
| inkstíras «тс.» | ? |
| *ang «черв’як (що водиться під шкірою)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України