ВУГЛИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ву́гіль
псл. *ǫglь;
споріднене з лит. anglìs «вугілля», лтс. ùogle, прус. anglis, перс. angišt, дінд. áṅgāraḥ «тс.»;
іє. *ongl-jo-s;
допускається зв’язок (Фасмер IV 146; БЕР І 201) з вогонь (*ogъnь);
р. у́голь, бр. ву́галь, др. угъль, п. węgiel, ч. uhel, слц. uhlie, uhol’, вл. wuhel, нл. [wugel], hugel, полаб. vǫďėl, болг. въ́гъл, м. јаглен, схв. угаљ, слн. vogál, стсл. жгъль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вуга́лля
вуге́льник
«випалювач вугілля»
ву́гі́лля
ву́гі́льний
ву́гі́льник
ву́гільщик
вуглеце́вий
вугле́ць
ву́глик
вугли́на
ву́глиско
«місце для вугілля»
вугли́стий
вуглови́й
«вугільний»
ву́гля
вугля́к
вугляни́й
вугля́р
вугля́рка
«дружина вугільника; [місце, де випалюють вугілля]»
вугля́рня
вугля́рство
вуглярчу́к
вуголи́на
«обгоріла, обвугліла балка»
зву́глювати
обву́глювати
уга́лля
угіле́ць
у́гі́лля
у́гіль
угли́на
угли́стий
угля́рство
уго́ллє
у́голь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ву́галь | білоруська |
| въ́гъл | болгарська |
| wuhel | верхньолужицька |
| áṅgāraḥ «тс.» | давньоіндійська |
| угъль | давньоруська |
| *ongl-jo-s | індоєвропейська |
| ùogle | латиська |
| anglìs «вугілля» | литовська |
| јаглен | македонська |
| wugel | нижньолужицька |
| hugel | нижньолужицька |
| angišt | перська |
| vǫďėl | полабська |
| węgiel | польська |
| *ǫglь | праслов’янська |
| anglis | прусська |
| у́голь | російська |
| угаљ | сербохорватська |
| uhlie | словацька |
| uhol' | словацька |
| vogál | словенська |
| жгъль | старослов’янська |
| uhel | чеська |
| вогонь (*ogъnь) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України