ВУГЛАСТА — ЕТИМОЛОГІЯ

ву́го́л «ріг, кут»

псл. *ǫgъlъ, – споріднене з лат. angulus «кут», вірм. angiun «тс.», ав. angušta- «палець», дінд. áṅgam «кінцівка, частина тіла», aṅgúliḥ «палець», aṅgúriḥ «тс.»;
іє. *ang- «гнути»;
інший варіант основи – іє. *onk- «гнути, зігнутий», від якого походить дінд. ánčati «згинає», aṅkáḥ «вигин, закрут», ав. axnah «повід, уздечка», гр. ἀγκών «згин, суглоб, лікоть», ἀγκύλος «кривий», дангл. anga «гак для риби, колючка», двн. ango-, angul- «гачок», лат. ancus, uncus «викривлений», с. -цел. ѫкотъ «гак»;
р. у́гол, бр. ву́гал, др. угълъ, уголъ, п. węgieł, ч. úhel, слц. uhol, вл. nuhel, нл. [wugel], hugel, болг. ъ́гъл, схв. угао, слн. vógel, стсл. ѫгъль;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вугла́стий
вугли́ «вид візерунка на великодніх крашанках»
вугло́ «кутовий зв’язок дерева в будівлі»
вуго́лля «роги (вулиць)»
вузлови́й
приу́гловатий
угла́стий
угли́на «кут»
у́гло «тс.»
углове́ць (тех.)
уго́л (заст.)
уго́льний
уго́льник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
angušta- «палець» авестійська
axnah «повід, уздечка» авестійська
ву́гал білоруська
ъ́гъл болгарська
nuhel верхньолужицька
angiun «тс.» вірменська
ἀγκών «згин, суглоб, лікоть» грецька
anga «гак для риби, колючка» давньоанглійська
ango- давньоверхньонімецька
áṅgam «кінцівка, частина тіла» давньоіндійська
ánčati «згинає» давньоіндійська
угълъ давньоруська
*onk- «гнути, зігнутий» індоєвропейська
angulus «кут» латинська
ancus латинська
wugel нижньолужицька
hugel нижньолужицька
węgieł польська
*ǫgъlъ праслов’янська
у́гол російська
угао сербохорватська
uhol словацька
vógel словенська
ѫгъль старослов’янська
уголъ українська
úhel чеська
aṅgúliḥ «палець» ?
aṅgúriḥ «тс.» ?
*ang- «гнути» ?
aṅkáḥ «вигин, закрут» ?
ἀγκύλος «кривий» ?
angul- «гачок» ?
uncus «викривлений» ?
ѫкотъ «гак» ?
ѫкотъ «гак» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України