ВСІГДА — ЕТИМОЛОГІЯ

всі́гда «завжди»

псл. *vьsekьda, vьseda, *vьsedy, утворені з займенника ѵьsь, ѵьsе «весь, цілий» і займенникових компонентів kъda очевидно, спорідненого з лит. kadà «коли», дінд. kada, ав. kadā «тс.») чи простішого da, який зберігається і в р. да «так; та», укр. да;
менш імовірне зведення (Schmidt KZ 32, 399; Meillet MSL 13, 29) до виразу *vьxogo goda «всякого часу», як і когда до *kogo goda, тогда до *togo goda;
р. всегда́, бр. [всёгды, всегды, усёгды], заўсёды, заўсягды́, др. вьсьгда, вьсегда, п. wszegdy, болг. всегда́, вся́кога́, схв. свȁгда, свȁгдар, слн. vsèkdar, [vsȋgdar, vsȃkdaj];
Фонетичні та словотвірні варіанти

всі́гди
всігди́шний
завсігда́
завсігди́
завсі́ди
завсі́дний
завсю́ди
повсегда́
повсі́да
усі́гди «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kadā «тс.» авестійська
всёгды білоруська
всегда́ болгарська
kada давньоіндійська
вьсьгда давньоруська
kadà «коли» литовська
wszegdy польська
*vьsekьda праслов’янська
да «так; та» російська
всегда́ російська
свȁгда сербохорватська
vsèkdar словенська
да українська
всегды українська
усёгды українська
заўсёды українська
заўсягды́ українська
вьсегда українська
вся́кога́ українська
свȁгдар українська
vsȋgdar українська
vsȃkdaj українська
vьseda ?
*vьsedy ?
ѵьsе «весь, цілий» ?
goda «всякого часу» ?
когда ?
тогда ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України