ВРАЖДА — ЕТИМОЛОГІЯ
враг
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. стсл, врагъ є прямим відповідником до др. ворогъ, укр. во́рог (див.);
р. бр. діал. враг, др. врагъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вра́жба
«ворожнеча»
вражда́
вра́жда
вражда́ти
«ворогувати»
враждува́ти
враженя́
«чортеня»
вра́жий
вражнь
«те.»
вражня́
вражча́
«те.»
вра́зький
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| враг | білоруська |
| ворогъ | давньоруська |
| врагъ | давньоруська |
| враг | російська |
| во́рог | українська |
| стсл | церковнослов’янська |
| враг | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України